skip to Main Content

Чи сприятиме арешт майна вчасному поверненню боргів

Без кредитів важко уявити жоден бізнес, аграрний не є винятком. Однак там де є кредити, з’являються і борги.

Практичними порадами про те, як змусити боржника виконати свої зобов’язання і досягнути реального стягнення коштів, з читачами SEEDS поділився керуючий партнер юридичної компанії ESQUIRES, адвокат Олександр Шкелебей.

Борги за договором

Фінансова недбалість

Одна з найрозповсюдженіших проблем ведення бізнесу – виникнення простроченої дебіторської заборгованості, що спричиняє, подекуди, чималі непорозуміння та конфліктні ситуації. Після тривалих обіцянок боржник часто відмовляється виконувати зобов’язання за договором та уникає кредитора.

Досвідчені кредитори натомість прагнуть застосовувати ефективні способи впливу на поведінку боржника з метою спонукання його до вчасного повернення боргу.

Наведене  нерідко трапляється і в агробізнесі.  Гравці цього ринку невтомно шукають нові інструменти для надійної  співпраці, як-от аграрні розписки.

Як змусити боржника виконати свої зобов’язання, якщо добровільно він цього робити не бажає? На думку одразу спадає звернення до суду. Ніби нічого складного: готуєте позов, виграєте суд, стягуєте кошти.

Насправді, звернутися з позовом справа нехитра, інша річ – досягнути реального стягнення коштів, отримати те, що по праву ваше.

Повністю знати справжній фінансовий стан свого бізнес-партнера ви не можете, а під час розгляду справ про стягнення заборгованості кількість матеріальних благ боржника, як правило, ще й різко зменшується. Кудись зникають усі активи, які можна було б реалізувати для погашення заборгованості, а банківські рахунки обнуляються.

Для уникнення таких додаткових незручностей наявна можливість забезпечення позову. Процесуальне законодавство України надає суду право за заявою учасника справи вжити передбачених законом заходів забезпечення позову, наприклад, арешт майна та грошових коштів, заборону вчиняти певні дії тощо.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення (ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, надалі – ГПК).

Часто пріоритетним для позивача у справі про стягнення заборгованості є забезпечення позову до його подання. Це істотно підвищує шанси реального отримання коштів та знижує ризик списання заборгованості, як безнадійної. Опонент, здебільшого, дізнається про звернення до суду вже після того, як його активи стають гарантією виконання рішення суду і не встигає їх приховати.

Проте варто розуміти особливості інституту забезпечення. При обранні невірного підходу існує високий ризик отримати відмову суду у арешті коштів та майна боржника. У такому випадку ви вже розкрили свій намір відповідачу та фактично власноруч попередили його про необхідність вжиття заходів для унеможливлення примусового виконання рішення.

Так, під час обрання стратегії забезпечення позову важливим є дотримання ключових принципів, а заява про забезпечення позову не менш важлива, ніж позовна заява.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При встановленні зазначеної відповідності слід  враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Тобто, обираючи зміст прохання до суду, слід детально проаналізувати всі обставини справи, оцінити правовідносини, що склалися, вид діяльності контрагента (саме забезпечення не повинно паралізувати роботу боржника), наявність у нього інших боргів тощо. Матимуть значення, як підстави подання майбутнього позову, так і обставини взаємовідносин з контрагентом.

Розглянемо декілька основних принципів інституту забезпечення позову на конкретних прикладах.

Співмірність заходів

У справі №320/3560/18 суд першої інстанції наклав арешт на спірні автомобілі та усі рахунки боржника за винятком виплат, необхідних для сплати заробітної плати та обов`язкових внесків, зборів та платежів, передбачених законодавством України.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій скасували вжиті заходи, залишивши арешт тільки на авто. Забезпечення вимоги шляхом арешту рахунків визнано неспівмірними.

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Відмова у забороні обробки земель (перешкоди діяльності підприємства)

Хорольський районний суду Полтавської області частково задовольнив заяву про забезпечення позову у справі № 548/513/17, прийнявши аргументи, що спір відбувається за землю (наявні два договори оренди одночасно), тому використання земельної ділянки призведе до величезних збитків у разі визнання договору недійсним.

Однак Апеляційний суду Полтавської області дійшов висновку, що забезпечення позову через заборону аграрному підприємству вчиняти дії на землі сільськогосподарського призначення (фактично обробляти) є невірним. Апеляція вказала, що не підлягають застосуванню заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу, як господарюючому суб’єкту, чия діяльність безпосередньо пов’язана із використанням земельних ресурсів, проводити на спірній земельній ділянці сільськогосподарські роботи.

Притягнення суддів до відповідальності за неправомірне забезпечення

Показовим є випадок ПАТ «Київхліб». Рішенням Вищої ради правосуддя від 15.08.2018 суддю притягнуто до відповідальності за винесення 06.11.2015 ухвали про забезпечення позову у справі № 330/1960/15-ц.

Представник ПАТ «Київхліб» пояснив, що арешт було накладено на основний рахунок підприємства, з якого, зокрема, сплачується заробітна плата працівникам підприємства та здійснюються інші платежі, зокрема до бюджету та спеціальних фондів.

Вказані доводи були взяті до уваги, оскільки в жодному разі заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності підприємства, зокрема своєчасності здійснення платежів до бюджету і фондів та виплаті заробітної плати працівникам.

Встановлено, що єдине виконавче провадження, де боржником було ПАТ «Київхліб», закінчено 26 жовтня 2015 року у зв’язку із повним фактичним виконанням рішення суду, відповідно було знято арешт з коштів і майна підприємства. Тому на час прийняття судом ухвали про забезпечення позову не існувало інших виконавчих проваджень, де ПАТ «Київхліб» було боржником.

Крім того, зазначення в резолютивній частині ухвали щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно без обмеження сумою стягнення, про що суддя зазначила лише у другій частині речення щодо арешту грошових коштів в межах суми 5 595 982,60 грн, призвело до накладення арешту на нерухоме майно ПАТ «Київхліб», вартість якого значно перевищує суму позову.

Відповідно суддю притягнули до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення.

Що робити?

Погодьтеся, арешт майна та коштів контрагента на строк судового процесу навряд чи полегшуватиме його діяльність. Саме тому потрібно зібрати достатні докази, що невжиття таких суттєвих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аби уникнути ризику отримати обґрунтовану відмову, виважено обирайте співмірні заходи забезпечення позову та переконливо обґрунтовуйте їх необхідність з урахуванням судової практики у відповідній категорії справ.

Джерело: SEEDS

Ключовий контакт:

Олександр Шкелебей
Email: oleksandr.shkelebey@esquires.ua