skip to Main Content

Партнер ESQUIRES Artem Saprykin розповів виданню Mind. UA/ Mind Business про те, як зміни у законодавстві Латвії щодо забезпечення чистоти капіталів позначаться на українському бізнесі, який має рахунки у фінустановах цієї юрисдикції

 

Латвійська банківська система з початку 2018 року опинялася у центрі корупційних скандалів, які не могли не позначитись на її подальшому функціонуванні. Так, одного з гравців банківського ринку країни – ABLV Bank – влада США звинуватила у відмиванні грошей, а також у сприянні незаконним транзакціям і корупції. Згодом фінустанова оголосила про самоліквідацію та почала розпродавати власні дочірні відділення. Крім того, Бюро із запобігання та боротьби з корупцією в рамках кримінального процесу затримало президента Банку Латвії Ілмара Рімшевіча, який очолює ЦБ з 2001 року.

Водночас Міністерство фінансів Латвії прогнозувало проблеми ще у 10 латвійських банках, які не привели до ладу відносини зі своїми зарубіжними клієнтами, зокрема не упорядкували роботу з ризиковими клієнтами, на що у зазначених фінустанов залишилось небагато часу.

 Насамкінець, вже за місяць, у березні, чиновники та фахівці Мінфіну США дійшли висновку, що Латвія повинна зробити реальні кроки і продемонструвати прогрес щодо боротьби з корупцією, відмиванням грошей та інших схем, у тому числі зменшити кількість нерезидентів у банках та бізнесі до 5%.

Так, наприкінці квітня рішення було затверджено – Сейм Латвійської Республіки ухвалив зміни до місцевого закону «Про запобігання легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму». Як саме позначиться зазначений документ на бізнесі, що має рахунки у банківських установах Латвії, та які шляхи вирішення ситуації з обмеженням обслуговування банками компаній-оболонок (shell companies), Mind розповів партнер ESQUIRES Артем Саприкін.

Які нові вимоги встановлює закон? Насамперед зазначені зміни у законодавстві стосуються обмежень, що накладаються на латвійські банки щодо обслуговування клієнтів (юридичних осіб), які мають ознаки компаній-оболонок. Такими ознаками, зокрема, є:

  1. Не існує зв’язку юридичної особи з фактичною господарською діяльністю, або діяльність юрособи створює незначну чи не створює жодної економічної цінності, а у розпорядженні банку немає задокументованої інформації, яка б довела зворотне.
  2. У країні, де зареєстровано юридичну особи, законодавством не встановлено обов’язку юридичних осіб – резидентів такої країни готувати та подавати контролюючим органам фінансові звіти про свою діяльність, у тому числі річну фінансову звітність.
  3. В країні, де зареєстровано юридичну особу, така юридична особа не має реального місця для ведення господарської діяльності (приміщення).

Ознаки 1 та 3 є нічим іншим, як встановленням вимог до substance. Тобто, компанія повинна довести банку, що вона веде реальну економічну діяльність, має для цього необхідні можливості та потужності.

Для підтвердження substance банки вимагають від своїх клієнтів:

  • надання докладного опису діяльності компанії;
  • ідентифікації контрагентів;
  • підтвердження відповідності контрактів, що надаються до виконання, задекларованим видам діяльності.

А також здійснюють постконтроль відповідних контрактів (чи були фактично надані послуги, поставлені цінні папери чи товари).

Для чого банки вимагають надання:

  • відповідних актів виконаних робіт;
  • виписок з рахунків у цінних паперах;
  • вантажних митних декларацій чи інших товаророзпорядчих документів.

Можна припустити, що наступними вимогами щодо підтвердження substance буде наявність найманих працівників (окрім директора чи секретаря), особливо якщо компанія планує обороти в сотні тисяч доларів.

Встановлення вимог до наявності фінансової звітності є радше логічним продовженням вимог до substance. Бо якщо компанія здатна виконати такі вимоги, то підготовка фінансової звітності, навіть якщо її подання не вимагається нормативними актами країни реєстрації, стає технічним питанням.

Як зміни вплинуть на клієнтів банків? Латвійські банки наразі поділяють компанії, що можуть мати проблеми із substance, на дві категорії:

  1. Активні компанії – наприклад, ті, що займаються торгівлею, наданням послуг.
  2. Пасивні компанії (власники активів).

Якщо для активних компаній питання substance регулюється більш жорстко, то пасивні компанії мають певні переваги. На практиці від пасивної компанії поки не вимагатиметься створення реального substance. Достатньо надати документи, що підтверджують володіння активами (документи про реєстрацію права власності на землю, нерухомість, виписки з рахунків у цінних паперах тощо), а також фінансову звітність (якщо раніше звітність не готувалася, необхідно цим питанням зайнятися).

Слід підкреслити, що незалежно від того, є компанія активною чи пасивною, ідентифікація бенефіціара відбувається за загальними правилами і потребуватиме підтвердження його доходів (як правило, шляхом надання податкової декларації).

Що робити власникам (бенефіціарам) компаній, які мають ознаки shell companies? Існує два базових сценарії: зміна банку з латвійською юрисдикцією на банк з іншою юрисдикцією або редоміциляція – тобто, зміна юрисдикції компанії. Потрібно, проте, звернути увагу, що зміна банку чи редоміциляція навряд чи полегшить життя з точку зору досягнення substance.

Цей тренд уже є загальнопоширеним, і якщо певні банки поки не встановили суворих вимог щодо substance для активних компаній, то це лише питання часу. Переконаний, що компанії, які є активними або які використовують переваги, що надаються певними податковими режимами та угодами про уникнення подвійного оподаткування між країнами, не мають вибору.

Створення substance для таких компаній – це не потреба, що виникне у майбутньому, це нагальність сьогодення. Що ж стосується пасивних компаній, маємо всі підстави очікувати, що вимоги до них обмежаться наданням фінансової звітності, ймовірно, підтвердженої аудитором, та реальністю операцій з цінними паперами й іншими фінансовими інструментами.

Отже, вибір за вами.

Джерело: https://mind.ua/openmind/20184907-latvijskij-rahunok-yak-poznachitsya-na-biznesi-novij-zakon-pro-chistotu-kapitaliv