Введення карантину наочно показало всю важливість положень договорів про форс-мажорні обставини. Засвідчення настання обставин, що призводять до відстрочення чи припинення зобов’язань під час карантину відбувається через Торгово-промислову палату України (ТПП України) та її регіональні відділення, як і до карантину, проте з невеликими уточненнями. При укладенні договорів абсолютна більшість підприємців не передбачала можливість припинення роботи через карантин та обмежувалася в договорах стандартним набором обставин непереборної сили.
У зв’язку з цим 17 березня Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 3219), яким юридичний факт запровадження карантину віднесено до форс-мажорних обставин.
Як і раніше, настання форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за прострочення виконання зобов’язання, проте не звільняє від обов’язку виконати їх після припинення дії обставин непереборної сили.
У свою чергу, ТПП України 23 березня зробила оголошення та спростила порядок подання заяви щодо видачі сертифіката про форс-мажорні обставини.
Для його отримання достатньо надіслати на адресу електронної пошти ТПП України таких документів:
- відповідна форма заяви, підписана керівником підприємства (зразок є на вебсайті ТПП України);
- копія договору (договір оренди з усіма додатковими угодами та додатками);
- копія наказу (розпорядження) у зв’язку з необхідністю припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів (наказ про припинення діяльності підприємства у зв’язку з постановою КМУ № 211);
- повідомлення (сповіщення іншої сторони).
ТПП розглядає надані документи та приймає рішення про видачу чи відмову у видачі сертифіката про форс-мажор.
На практиці ж процедура не настільки проста, як це видається. Існування власне лише обставини непереборної сили автоматично не звільняє від відповідальності сторону, що посилається на неї. Необхідно довести, що неможливо було уникнути негативних наслідків через настання форс-мажорних обставин.
Наприклад, постачальник, діяльність якого не заборонена постановою КМУ № 211, не поставив у продуктовий магазин вчасно товари, хоча в нього наявні всі можливості (наявний транспорт, персонал, товар тощо). У такому випадку ТПП відмовить у видачі сертифіката, проте якби магазин знаходився в межах населеного пункту, який визнано осередком спалаху COVID-19 (відповідні рішення приймаються місцевими радами й такі населені пункти обмежені пропускними пунктами), то є всі шанси отримати сертифікат про форс-мажорні обставини.
Важливо також пам’ятати, що не можна посилатися на карантин, як форс-мажор, якщо договір укладався вже після введення карантину. У такому випадку сторони договору могли передбачити такі обставини й це не є форс-мажором.
Через певну складність процедури та завантаженість ТПП (повідомлялося, що на розгляд подано понад 10 тисяч звернень щодо отримання сертифіката про форс-мажор) підприємці в більшості випадків уникають звернень до ТПП та вирішують питання шляхом встановлення домовленостей про відстрочку виконання зобов’язань, досягають розумного компромісу, йдучи на поступки один одному.
Ще одним цікавим моментом є наявність у більшості договорів стандартної умови про розірвання договору в разі тривалої дії форс-мажорних обставин (як правило, понад три місяці). У разі, якщо карантинні заходи повністю не будуть скасовані, уже влітку можна очікувати безлічі звернень до ТПП із метою отримання сертифіката про форс-мажор для односторонньої відмови від договору без застосування штрафних санкцій.
Щодо міжнародних угод, то зазвичай у розділі про форс-мажор визначається, що настання обставин непереборної сили засвідчується відповідним сертифікатом ТПП тієї країни, на території якої діють форс-мажорні обставини. В іншому випадку потрібно керуватися нормами того права, про застосування, якого дійшли згоди сторони. Якщо ж сторони не визначили, яким правом врегульовано договір, то звертаємося до розділу VI Закону України «Про міжнародне приватне право» для вирішення колізійної ситуації.
Не лише Україна ввела жорсткі карантинні заходи, що спричинило настання форс-мажорних обставин. Багато країн настільки обмежили права своїх громадян у зв’язку з пандемією коронавірусу, що деякі з них уже заявили про тимчасовий відступ від дотримання своїх зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод. Тому варто очікувати, що іноземні контрагенти теж використовуватимуть інститут форс-мажору для врегулювання відносин з українськими партнерами.
Цікаво також, що у зв’язку з пандемією коронавірусу Міжнародна торгово-промислова палата оновила стандартне форс-мажорне застереження. Так, для ЗЕД-контракту рекомендовано використовувати «Презюмовані події форс-мажору». Визначені в цьому застереженні обставини вважатимуться форс-мажорними, допоки сторона контракту, яка не отримала виконання зобов’язань, не доведе зворотного.
Недавно наша команда консультувала клієнта щодо можливості врегулювання спірної ситуації з постачальником з Італії, зокрема, через підтвердження ним неможливості виконати свої зобов’язання за договором. Проте, як уже зазначалося, найкращим варіантом є встановлення додаткових домовленостей про відтермінування виконання зобов’язань за договором. Такий механізм допоміг зберегти хороші відносини між клієнтом і його постачальником, а також дійти консенсусу в необхідних питаннях.
Джерело: Український юрист
Автор: Богдан Павлюк