Скасування Господарського кодексу України стало одним із найбільш дискусійних рішень у правовій площині останніх років. 28 лютого 2025 року набув чинності Закон України № 4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року, яким визнано Господарський кодекс України таким, що втратить чинність 28.08.2025. Закон № 4196-IX має комплексний вплив на бізнес середовище, регулювання підприємницької діяльності.
Господарський кодекс як пережиток радянської економічної моделі
Історично Господарський кодекс України прийнятий у 2003 році містив у собі значну кількість норм, успадкованих із радянської системи регулювання економіки, як наприклад «господарське відання» та «оперативне управління», спричиняв виникнення у правозастосовній практиці різних підходів до розуміння правового статусу підприємств.
Основні зміни, запроваджені Законом № 4196-ІХ:
- визнання таким, що втратив чинність Господарського кодексу України (28.08.2025).
- обов’язкова корпоратизація державних підприємств (з 28.08.2025 протягом 3 років).
- заміна квазіречових прав «господарське відання» та «оперативне управління» на право узуфрукта (протягом перехідного періоду).
- визнання таких видів підприємств як дочірні, іноземні, приватні, підприємств об’єднань громадян, підприємств споживчої кооперації товариствами з обмеженою відповідальністю і заборона на створення таких «старих форм».
Закон № 4196-ІХ вносить зміни до понад 30 законів, зокрема, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо.
Втрата чинності Господарським кодексом України
Із втратою чинності Господарським кодексом України основним регулятором у бізнес середовищі стане Цивільний кодекс України, зокрема щодо:
- визначення суб’єктів господарювання і їх правового статусу;
- правового режиму майна учасників господарських відносин;
Деякі положення ГК України перенесені в інші законодавчі акти. Закон № 4196-ІХ дає визначення господарської діяльності (комерційної та некомерційної), суб’єктів господарювання, положення про об’єднання підприємств (асоціації, корпорації тощо) та містить норми щодо адміністративно-господарських санкцій.
Уніфікація організаційно-правових форм підприємств
Створення юридичних осіб із ОПФ державного підприємства, казенного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації забороняється.
На окремі ОПФ (приватні, іноземні, дочірні підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації) з моменту набрання чинності Законом № 4196-ІХ поширюватиметься дія Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Якщо власник не ухвалить рішення про припинення відповідного підприємства, після завершення перехідного періоду до таких підприємств застосовуватимуться положення Закону про ТОВ та ТДВ, а ті положення їх статутів, які суперечать Закону про ТОВ та ТДВ, будуть визнані недійсними.
Корпоратизація державних та комунальних підприємств
Одним з найважливіших процесів, що розпочнеться на підставі Закону № 4196-ІХ, є перетворення державних та комунальних унітарних підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю:
- для державних підприємств рішення про корпоратизацію або ліквідацію має бути ухвалене протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом;
- для комунальних підприємств місцеві громади самостійно визначатимуть доцільність корпоратизації відповідно до власних потреб.
З моменту набрання чинності Законом № 4196-ІХ створення нових державних і комунальних підприємств забороняється. У межах трирічного перехідного періоду всі державні підприємства повинні бути трансформовані у ТОВ, АТ або некомерційні товариства.
Набрання чинності Законом: 28 лютого 2025 року; окремі положення Закону через 6 місяців або через 3 роки; окремі положення втратять силу через 3 роки.
Регулювання в країнах ЄС
Досвід країн ЄС демонструє, що регулювання бізнесу може налагоджено здійснюватись як через цивільне законодавство, так і через окремі комерційні та торгові кодекси, які встановлюють спеціальні правила для підприємницької діяльності. Наприклад, у Франції діє Комерційний кодекс (Code de commerce), в Італії навпаки – Цивільний кодекс (Codice Civile) та окремі закони щодо комерційних контрактів, що забезпечують баланс між цивільними і господарськими нормами (наприклад про захист конкуренції – Legge sulla Concorrenza). У Польщі функціонує Господарський кодекс (Kodeks Spółek Handlowych), який визначає правила створення, управління та ліквідації господарських товариств, а також існує Закон від 6 березня 2018 року “Право підприємців” (Prawo przedsiębiorców), який замінив попередній Закон “Про свободу господарської діяльності” (Ustawa o swobodzie działalności gospodarczej). Разом ці акти формують правову основу для регулювання бізнесу в Польщі, поєднуючи загальні норми та спеціалізовані правила щодо корпоративного управління. У 2008 році Європейський Союз ухвалив Акт з питань малого бізнесу, який у 2011 році був переглянутий та доповнений для полегшення регуляторного навантаження на підприємців. У 2011 році Європейська комісія підготувала звіт про мінімізацію регуляторного навантаження на малі та середні підприємства, що підкреслює важливість постійного вдосконалення законодавчої бази для бізнесу. Тому, хоча скасування Господарського кодексу в Україні є масштабною реформою, воно, як запевняє законодавець, відповідає загальноєвропейській тенденції до спрощення регуляторних процедур та створення більш гнучкого бізнес-середовища, що забезпечує рівні умови для державних і приватних підприємств.
Чого очікувати?
У зв’язку з набранням чинності Законом №4196-IX ліквідовано правові колізії між Господарським та Цивільним кодексами України. Основна ідея полягає в тому, що компанії зможуть керуватися єдиним законодавчим полем без суперечливих норм, що раніше створювали труднощі в правозастосуванні.
Ключовою зміною стане реорганізація державних та комунальних підприємств. Усі державні підприємства протягом трьох років повинні бути трансформовані у господарські товариства – акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Це має забезпечити більш прозоре управління державними активами та зменшити рівень корупційних ризиків. Також буде заборонено створення нових державних і комунальних підприємств у нинішній формі.
Приватний сектор також зазнає змін. Підприємства, що функціонують у застарілих організаційно-правових формах, таких як приватні підприємства або підприємства об’єднань громадян, повинні будуть або пройти перетворення в господарські товариства, або автоматично отримати статус ТОВ без необхідності змін у статутах.
Також виникає необхідність перегляду низки галузевих законів, що опосередковано ґрунтувалися на нормах Господарського кодексу. Законодавці та експерти наразі працюють над комплексною адаптацією нормативно-правової бази до нових умов, що має зменшити потенційні правові прогалини та спростити перехідний період для бізнесу.
Євроінтеграція та відповідність стандартам ЄС
Україна має гармонізувати свою правову систему з європейськими нормами, що є ключовою умовою інтеграції до ЄС. Скасування ГК України дозволяє усунути невідповідності між українським законодавством та європейськими стандартами ведення бізнесу. У звіті ОЕСР 2021 року підкреслювалася необхідність реформування державного сектору економіки, включаючи корпоратизацію державних підприємств. План дій щодо відновлення України, ухвалений на конференції в Лугано у 2022 році, також передбачає реформування господарського регулювання.
Однією з ключових переваг змін стане поліпшення інвестиційного клімату. Інвестори вимагають чітких та передбачуваних правил ведення бізнесу. Відмова від архаїчних радянських норм сприятиме зростанню довіри до правової системи України та її економіки загалом.
Висновок
Скасування Господарського кодексу є стратегічним рішенням, що змінює підхід до регулювання господарської діяльності в Україні. Відмова від застарілих норм дозволяє створити прозоре, ефективне правове поле для ведення бізнесу. Проте ця реформа несе й певні виклики – необхідність адаптації судової практики, оновлення інших законів, забезпечення плавного перехідного періоду.
Для юридичних осіб і підприємців це означає потребу в активній підготовці до нових реалій. Проведення юридичного аудиту, адаптація корпоративних документів та отримання консультацій з фахівцями допоможуть мінімізувати ризики та ефективно використовувати можливості реформи.