Правовий статус карантину та чим загрожує його недотримання
Вчора, 11 березня, Кабмін запровадив карантин по всій території України для запобігання розповсюдженню коронавірусу.
Як мають працювати в цей період комерційні організації та які штрафи передбачені за недотримання режиму «тиші», розповіли Mind партнерка юридичної компанії ESQUIRES адвокатка Вікторія Ковальчук та юрист компанії Віктор Зальотін.
25 лютого 2020 року Міністерство охорони здоров’я видало наказ №521 «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб», яким коронавірус було віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Всесвітня організація охорони здоров’я 11 березня 2020 року оголосила, що епідемія коронавірусу переросла у пандемію, тобто набула світового розповсюдження.
Того ж дня постановою Кабінету Міністрів України №211 з 12 березня 2020 року на усій території України введено карантин: на три тижні заборонено відвідування навчальних закладів та проведення масових заходів за участі понад 200 осіб.
Для міста Києва протоколом Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій встановлено додаткові, більш жорсткі умови:
- обмежити проведення спортивних заходів на території м. Києва;
- призупинити роботу театрів, кінотеатрів, музеїв, культурно-масових заходів тощо;
- призупинити роботу розважальних центрів;
- призупинити роботу розважальних зон у шопінг-молах;
- забезпечити обмеження проведення масових заходів на території Києва (за участі більше ніж 60 осіб),
- до участі в заходах допускати лише осіб, які пройшли термометрію;
- забезпечити недопущення до роботи працівників підприємств та установ міста Києва з ознаками інфекційного захворювання.
Якщо із закладами освіти все зрозуміло, то щодо роботи спортивних клубів та дитячих спортивних секцій питання лишаються.
Згідно із обмеженнями, які запровадили в Києві, якщо в дитячій спортивній секції, що функціонує при закладі освіти, займаються одночасно 60 осіб – секція має бути закрита. Проте прямо в переліку спортивні секції не зазначені.
Щодо роботи спортклубів, то у документі вони теж не зазначені. Проте пп. 4 п. 1 завершується словом «тощо», тому є усі ризики, що спортклуби також підпадають під закриття на час карантину.
За недотримання санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням ст. 325 ККУ передбачена кримінальна відповідальність – штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1700 грн), або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
При заподіянні загибелі чи інших тяжких наслідків – позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.
Правовий режим праці під час карантину
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» юридичні особи незалежно від форм власності та громадяни забезпечують проведення профілактичних дезінфекційних заходів у жилих, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на правах власності чи надані в користування, здійснюють інші заходи з метою недопущення розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках.
Наразі великі компанії в Україні готуються до організації праці поза офісами.
Ст. 34 КЗПП, яка вказує, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб. (ст. 113 КЗПП).
Окрім простою та збереження нормального режиму робочого часу можна запропонувати принаймні три правові режими організації праці під час карантину:
1. Якщо працівник має бажання працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці, то за заявою йому може бути встановлено режим роботи на умовах неповного робочого часу (ст. 56 КЗПП).
Причому на прохання вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, та осіб, які виховують малолітніх дітей без матері, роботодавець зобов’язаний встановити їм неповний робочий час. Для інших категорій працівників неповний робочий час установлюється за угодою між працівником і роботодавцем. Про це вказано у листі Мінсоцполітики від 29 квітня 2016 року №242/13/116-16.
2. На час карантину працівнику, за його заявою, можна також встановити режим гнучкого робочого часу.
Гнучкий режим робочого часу – це така форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їх структурних підрозділів установлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня (ст. 13 КЗПП, ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»). При цьому варто дотримуватись Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу.
3. Ще один варіант – надомна праця. Конвенція №177 вказує, що надомна праця означає роботу, яку особа, що називається надомником, виконує:
- за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
- за винагороду;
- з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються.
Положення про працю надомників вказує категорії працівників, що мають переважне право на надомну працю. До них відносяться:
- інваліди та пенсіонери;
- працівники, що перебувають на денній формі навчання;
- працівники, що перебувають далеко від місця роботи.
Оплата праці надомників провадиться за фактично виконану роботу, табель обліку робочого часу на таких працівників не ведеться.
Праця вдома передбачена і у ст. 179 КЗПП для осіб, що доглядають за дітьми до трьох років.
Відпустка під час карантину
Для догляду за дитиною віком до 14 років матері або батьку дитини, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка всиновила чи взяла під опіку дитину, одному із прийомних батьків чи батьків-вихователів у обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на період оголошення карантину на відповідній території (п. 3-1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»).
Ще один варіант передбачений ст. 18 цього закону. За бажанням жінки після закінчення відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
Якщо працівник бажає отримати відпустку в період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника (заява працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину).
Ознайомившись із заявою про відпустку та з документами, долученими до неї, роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання відпустки (наказ про надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину/про надання працівнику відпустки по догляду за дитиною).
Відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.
Утім, є інші варіанти оформлення відсутності на робочому місці батьків малолітніх дітей під час карантину. Так, можна оформити:
- листок непрацездатності, якщо дитина захворіла у період карантину;
- щорічну відпустку, а також додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону України «Про відпустки»), якщо вони мають на них право;
- відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів, що надається за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).
Водночас у листі від 29 квітня 2016 року №242/13/116-16 Мінсоцполітики роз’яснює, що роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників. Зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, аніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.
Джерело: Mind.ua
