З початку лютого законодавцем запроваджені виняткові випадки касаційного оскарження судових актів, що значно посилює роль апеляційних судів і тим самим покладає на адвокатів обов’язок більш ретельно вивчати практику Верховного Суду.
Нашвидкуруч підготувати касаційну скаргу, використовуючи Ctrl+c & Ctrl+v, та заяви по суті справи, подані в
попередніх інстанціях, не вийде.
Тепер ініціювати касаційний розгляд справи можливо у випадках, якщо:
- скаржник орієнтується у висновках Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах і зможе їх застосувати в межах свого спору;
- скаржник зможе вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
- скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах;
- скаржником наводяться безумовні підстави для скасування судового рішення;
- скаржником наведені процесуальні порушення, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких умов оціночні поняття «вмотивованість», «обґрунтованість», «подібність» можуть стати наріжним каменем на шляху відкриття касаційного провадження. Аналіз ЄДРСР дає підстави для висновку, що позиція Верховного Суду й адвокатів у наведених поняттях не завжди збігається, і, як наслідок, — відмова у відкритті касаційного провадження.
Треба мати на увазі, що у разі, коли Верховний Суд прийняв скаргу до розгляду, але надалі судом буде встановлено, що висновок щодо застосування норми права, на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, то касаційне провадження буде закрите. Поняття «подібний» також є оціночним і, порівнюючи спірні правовідносини, потрібно оцінювати за суб’єктним, об’єктним і змістовним критеріями.
Безумовно, наведені зміни процесуального закону звужують право особи на касаційне оскарження, але разом із цим розвантажує Верховний Суд і стимулює адвокатуру до кропіткої процесуальної діяльності. Сподіваємося, що суд касаційної інстанції напрацює сталу практику, яка забезпечить правову визначеність у застосуванні процесуальних фільтрів.
Джерело: Український юрист