Ліквідація ОАСК: хто постраждає

Ліквідація ОАСК: хто постраждає 1200 630 Олександр Шкелебей

13 грудня 2022 року Верховна Рада України 310 голосами ліквідувала одіозний ОАСК. Однак в ОАСК вважають, що це рішення не відповідає Конституції України, положенням законодавства та вимогам воєнного часу. Чи дійсно можна так вважати? Яка подальша процедура розгляду десятків тисяч справ, що перебувають у провадженні суду? Якщо справи передадуть спочатку до Київського окружного адміністративного суду, а потім до Київського міського окружного адміністративного суду, провадження розпочинатимуть спочатку? Яка доля суддів, які працюють в ОАСК? Їх будуть переводити в інші суди чи скорочувати? Чого очікувати далі? Що саме відбувається, розповів Олександр Шкелебей, керуючий партнер, адвокат ESQUIRES.

15 грудня набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», прийнятий 13.12.2022 (надалі – Закон № 2825-IX).

В інформаційному повідомленні з цього приводу на сайті ОАСК не наведено конкретних обґрунтувань щодо невідповідності прийнятого Закону № 2825-IX нормам Конституції та ін. Тому наразі ми не спростовуємо певної позиції, а говоримо гіпотетично, на що можна було б звернути увагу.

Ключове питання полягає у можливості ліквідації суду у період дії воєнного стану.

Противники такої можливості відсилають до ст. 10 Закон України «Про правовий режим воєнного стану», згідно з якою у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів.

Прихильники ліквідації звертають увагу, що йдеться про ліквідацію суду, а закон забороняє припиняти повноваження судів (взагалі).

Потрібно також звернути увагу, що для уникнення суперечностей із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» 13 грудня також прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі – Закон №2826-IX).

Законом №2826-IX установлено, що під час ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва положення ч. 6 ст. 147 цього Закону щодо порядку припинення здійснення правосуддя судом, що ліквідується, та передачі ним судових справ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Отже, йдеться про питання тлумачення, яке потребує глибшого аналізу, та яке не потрібно вирішувати нашвидкуруч. Інших судів за час воєнного стану закон не ліквідовував.

14 грудня, після публікації Закону № 2825-IX в офіційному виданні «Голос України», пресслужба Окружного адміністративного суду міста Києва повідомила, що з 15 грудня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє прийом процесуальних документів у справах, які перебували у його провадженні.

З 15 грудня Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а справи розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи).

Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

А з дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд зобов’язаний невідкладно передати відповідні справи до Київського міського окружного адміністративного суду.

За загальним принципом незмінності складу суду в разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.

З публікацій в соцмережах та ЗМІ вбачається задум членів профільного комітету Верховної Ради України продовжити розгляд початих справ тими ж суддями ОАСК (до яких відсутні «претензії»), які будуть переведені (відряджені) в «новий суд» і для цього навіть обговорюється можливість прийняття нового закону.

Цілком очевидним мінусом «реформи» є те, що ліквідація одного конкретного суду, як «найбільш заплямованого», є показовим свідченням неефективності роботи інститутів влади, бажаних у демократичному суспільстві. Насамперед – органів суддівського врядування та правоохоронних. Виходить, що в державі відсутні належні механізми забезпечення належного здійснення правосуддя суддями.

Другий мінус полягає у тому, що від «реформи» неодмінно постраждають учасники процесу й так не балувані швидким та ефективним правосуддям. Причому постраждають найперше громадяни та бізнес, а суб’єкти ж владних повноважень, чиї дії, бездіяльність чи рішення оскаржувались, точно не засмутяться. Всі попередні приклади передачі справ між судами свідчили про те, що це дуже повільний процес. Частина справ загубиться, частина – «застрягне» на роки. Київський ОАС вже має свій потік справ і достатнє навантаження, тепер зусилля треба буде потроїти. Цікаво й те, що з точки зору механізмів створення нового суду, час обрано, м’яко кажучи, не найкращий.

Третій мінус (з очевидних) полягає у тому, що постраждають судді ОАСК, до яких немає жодних претензій, а також адміністративний персонал.

Четвертий мінус поки неочевидний, але назріває, оскільки, як завжди буває із прийняттям рішень, викликаних «революційною необхідністю», часто страждає законодавча техніка. Вже зараз у юридичному співтоваристві можна почути думки щодо неможливості припинення повноважень судів у період дії воєнного стану.

Серед плюсів можна назвати задоволення гострого суспільного запиту, хоч і у такий спосіб. Та це питання більше до соціологів.

Джерело: Юридична газета

Що нового?

Підписуйся і будь в курсі наших останніх новин

(Required)
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.