skip to Main Content

Мораторій на відчуження майна за простроченими валютними кредитами продовжено

Законом України №895-ІХ від 16 вересня 2020 р. внесено важливі для боржників – фізичних осіб, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, зміни до прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими відтерміновано строк втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до 21.04.2021 р.стягнення майна

Разом з тим, законодавець передбачив гарантії неможливості позбавлення житла і для тих позичальників або майнових поручителів, які хоч і не зареєстровані в іпотечному житлі, однак фактично в ньому проживають, за умови, якщо в цих осіб у власності немає іншого нерухомого житлового майна. Такий запобіжник існує, коли умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження цього нерухомого житлового майна.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов’язання (п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України). Тому слід пам’ятати, що кредитори, як і раніше, не втрачають право на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово будуть не в змозі реалізувати своє право на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) цього предмету іпотеки (застави).

Виконавчі документи про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) до 21.04.2021 р. так само підлягатимуть поверненню, якщо:

  1. нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя;
  2. це житло є об’єктом незавершеного будівництва і знаходиться в іпотеці;
  3. у позичальника або майнового поручителя відсутнє інше житло;
  4. загальна площа житла (об’єкта незавершеного будівництва) не перевищує 140 м2 для квартири і 250 м2 для житлового будинку.

Крім того, проведення заходів примусового виконання рішень, у т. ч. арешту майна позичальника або майнового поручителя, та інші дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, також до настання вказаної дати будуть поза законом.

Сподіваємося, законодавець упродовж пролонгованого 6-місячного строку все ж ухвалить відповідний спеціальний закон, який збалансує спірні правовідносини та захистить інтереси не тільки боржників – фізичних осіб, а й банків.

Джерело: Юридична газета