skip to Main Content

Нарешті рейдерство заборонено

Указ Президента України «Про заходи щодо протидії рейдерству» №542/2019 від 22.07.2019 – черговий декларативний жест чи програма реальних змін?!

Які зміни пропонує Президент? Чим вони продиктовані? Чи матимуть новели практичну користь та від чого залежатиме успіх їх впровадження – для Family Office прокоментував партнер ESQUIRES, керівник практики захисту бізнесу Опанас Карлін.

Стаття доступна українською мовою.

Указ Президента України «Про посилення протидії рейдерству» від 19.03.14 №313/2014 (один з перших підписаних в.о. Президента України О. Турчиновим) щоправда мав більш декларативний характер, проте вперше на нормативному рівні визнав проблему використання судів для рейдерства. Визнання проблеми – перший крок для її подолання. Очевидно, що далі першого кроку представники попередньої каденції не зайшли.

Днями на офіційному сайті Президента України (www.president.gov.ua) оприлюднено Указ Президента України «Про заходи щодо протидії рейдерству»№542/2019 від 22.07.19. Цей документ є більш програмним та зобов’язує Уряд розробити проект закону, яким нормативно закріпити ряд змін, що мають сприяти захисту речових прав на нерухоме майно та захисту прав засновників юридичних осіб.

Пригадаймо початок реформ у 2014 році. Тоді Мінюст пропагував передачу функцій державної реєстрації від державних реєстраторів комунальним підприємствам, акредитованим Мін’юстом (акредитованим суб’єктам). Саме це мало сприяти боротьбі з рейдерством і корупцією. Однак, саме ці акредитовані суб’єкти (КП) за останні роки продемонстрували найчастіші та найзухваліші порушення законодавства у сфері державної реєстрації, всіляко сприяючи укоріненню рейдерства та корупції. Останнім часом той самий Мін’юст активно пропонує відібрати такі повноваження у комунальних підприємств. Мабуть, це був невдалий соціальний експеримент. Указ №542/2019 вимагає на законодавчому рівні позбавити акредитованих суб’єктів (КП) повноважень у сфері державної реєстрації. Зрозуміло, що це вимушений крок, однак, повертаючись на вихідні позиції, головне – не втрапити в пастку старих проблем.

Одним із «інструментів», яким часто послуговуються рейдери, є вчинення реєстраційних дій на підставі судових рішень. Проблеми полягають у неузгодженості реєстрів, обмеженості відомостей реєстру судових рішень (ЄДРСР), а особливо – у можливостях вчинення реєстраційних дій на підставі судового рішення, не внесеного до ЄДРСР. Ця “шпарина” найбільше імпонувала рейдерам. Більшість підроблених судових рішень потрапляли до реєстрів Мін’юсту саме за цією схемою. Указ №542/2019 пропонує запровадити механізм, за яким реєстраційна дія на підставі судового рішення, не внесеного до ЄРДСР, стане можливою виключно після засвідчення такого судового рішення кваліфікованим електронним підписом (КЕП).

Також Указ №542/2019 вимагає законодавчо закріпити зміни структур двох основних реєстрів (нерухомості та юридичних осіб, ФОП і ГО), аби власники нерухомого майна та/або засновники юридичної особи були поінформовані про початок, зміст і наслідки вчинених реєстраційних дій (наразі існує платна послуга СМС-Маяк). Ще Президент наказує передбачити можливість електронної реєстрації в ЄДР (поки що це можливо лише для реєстрації ФОП), а також можливість здійснення окремих реєстраційних дій в автоматичному режимі без участі державного реєстратора. Мін’юст має визначати критерії ризикованих реєстраційних дій та здійснювати їх автоматичний моніторинг.

Серед життєво необхідних новел слід назвати створення єдиного електронного реєстру нотаріальних дій, а також обов’язковість нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав. Окремі реєстраційні дії Указ пропонує дозволити проводити виключно нотаріусам, які вчинили відповідну нотаріальну дію (одразу після її вчинення).

Давно обговорюються питання необхідності запровадження технологій блокчейну задля посилення захисту відомостей державних реєстрів. Указ пропонує запровадити додаткове підтвердження вчинення реєстраційної дії з використанням мобільного електронного підпису (Mobile ID) та інших схем електронної ідентифікації.

Окремо акцентовано увагу на необхідності вдосконалення засад оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації. Практика Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є вкрай неоднорідною і у частині строків розгляду скарг, і у частині повідомлення учасників про розгляд, і у частині вирішення аналогічних кейсів.

Ще Указ №542/2019 пропонує посилити відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації. Тут важливо відмітити, що поточна проблема полягає скоріше не у недостатній тяжкості покарання, а у відсутності дієвих механізмів притягнення до відповідальності. Саме забезпечення принципу невідворотності покарання є значно важливішим за тяжкість самого покарання.

Багато із порушених в Указі №542/2019 питань вже були опрацьовані у так і неприйнятому у другому читанні проекті Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству №8121 від 14.03.18. Тому очевидно, що при підготовці пакету законодавчих змін є сенс орієнтуватися на цінні напрацювання «попередників».

Наостанок слід зауважити, що успіх багатьох із запропонованих змін безпосередньо залежить від можливості їх втілення не стільки на законодавчому, скільки на технічному (фізичному) рівні. Вплив людського фактора має бути мінімізовано, у реєстратора технічно не має бути можливості вчинити протиправну дію, оскільки, як показує практика, законодавчі заборони і страх відповідальності не є достатніми бар’єрами.

Джерело: https://9tl.ru/7xIQ1