19 липня 2022 року вступили в силу нові зміни до трудових відносин. Йдеться про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352–IX.
Майже 6 місяців держава, підлаштовуючись під умови воєнного стану, проходить етапи перетворення, зміни, налаштування всіх сфер діяльності для покращення внутрішніх умов.
Отже, що нового встановлює Закон № 2352–IX.
- Нові обов’язки роботодавця
При строковому ТД
Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.
Перед початком роботи
До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги й компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства й колективного договору — під підпис;
5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
- Доповнені підстави припинення трудового договору
До вже наявних підстав припинення ТД додали 3 нові, які відповідають часовим реаліям:
1) смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
2) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
3) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця тепер можливо й через неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Однак через таке звільнення працівник матиме право поворотного найму, якщо роботодавець протягом року після звільнення найматиме на роботу працівників аналогічної кваліфікації.
- Призупинення дії трудового договору
Ще в березні 2022 року в Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» запровадили механізм призупинення дії ТД.
Новий Закон доповнив та змінив наступне:
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї зі сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Тепер у разі незгоди працівника із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору, працівник може оскаржити його до Держпраці, яка, вивчає зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання. Після цього за погодженням із військовою адміністрацією Держпраці може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів із дня отримання такого припису.
- Контроль Держпраці
Позапланові заходи нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, а також із питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів можуть здійснюватися за заявою працівника або профспілки.
- Відпустки
Тепер до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Передання невикористаних відпусток з одного підприємства (установи, організації) на інше підприємство (установу, організацію) у випадку переведення працівника — скасовано.
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік (роботодавець самостійно вирішує щодо запровадження такого обмеження).
Щодо «відпустки» для тих, хто виїхав за межі країни та не поспішає повертатися на роботу
Законом встановлено, що за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в заяві, але не більше ніж 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Раніше роботодавець міг надати відпустку протягом періоду дії воєнного стану без збереження заробітної плати без обмеження строку. Проте змінами запроваджено строк у 90 днів, а роботодавцю встановили обов’язок надати таку відпустку за заявою.
- Спори та гарантії з оплати праці
Наразі вимогу про виплату суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку залишили, але додали, що вона не може бути більша як за шість місяців.
Одну з важливих гарантій (збереження місця роботи, посади й середнього заробітку), які мали працівники, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період більше немає. У КЗпП прибрали гарантію на середній заробіток залишивши лише місце роботи й посаду.
- Позовна давність
Новий Закон встановлює строк у 3 місяці на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати в разі порушення законодавства про оплату праці.
- Можливе збільшення робочого часу
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) нормальна тривалість робочого часу в період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень. Однак не все так погано. Оплата праці за понаднормову роботу збільшується пропорційно.
За роботодавцем закріпили право встановлювати 5ти або 6ти денний робочий тиждень.
Оскільки перетворення на економічному фронті продовжуються, імовірно, невдовзі нам слід очікувати нових змін до трудового законодавства, які будуть відповідати новим реаліям.