skip to Main Content

Опанас Карлін про принцип доктрини «Плодів отруєного дерева» для дискредитації групи доказів

У рамках блоку «Здійснення захисту в суді: розгляд та перегляд справи» Школи кримінальної практики Legal High School партнер ESQUIRES Опанас Карлін розповів про маловідомі елементи стратегії захисту в національних судах з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Розповідаючи про побудову стратегії захисту в одній із його стадій — робота з версіями, Опанас Карлін звернув увагу слухачів на постанову Верховного Суду, з якої вбачається, що іноді захисту недостатньо просто подавати заперечення і шукати недоліки у версії обвинувачення, а варто запропонувати власну альтернативну версію подій, що відбулися.

Зокрема, в постанові від 4 липня 2018 року у справі №688/788/15-к Верховний Суд зазначив, що наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може дати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. «Таким чином, зазначеною постановою запроваджується принцип, згідно з яким саме допущення ймовірності існування версії, альтернативної обвинувальній, свідчить про наявність розумного сумніву. Крім того, ця позиція ВС фактично визначає «об’єктивний» критерій оцінки версії обвинувачення. Зокрема, це повинна бути єдина версія, якою розумна і неупереджена людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді», — наголосив Опанас Карлін.

Також лектор розповів про застосування на практиці таких принципів і доктрин ЄСПЛ, як доктрина «Плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), «Ніякого покарання без закону» (no punishment without law) та «Право не бути притягнутим до суду або покараним двічі» (ne bis in idem).

Так, за словами адвоката, така доктрина застосована у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Сабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Яременко проти України».

Зазначена доктрина полягає в такому: якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою, також є неналежними.

«Ця доктрина дозволяє дискредитувати незаконно здобуті докази і унеможливлює їх легітимізацію подальшими слідчими діями, проведеними на підставі таких доказів.

Зокрема, раніше можна було провести, наприклад, абсолютно незаконний обшук, отримати дуже важливі для органу досудового розслідування докази, а потім проводити їх огляд, віддавати їх на експертизи тощо. І навіть якщо протокол обшуку як джерело доказів визнавався неприпустимим, то всі подальші докази визнавалися судом прийнятними»

За словами Опанаса Карліна, ЄСПЛ вперше у своїй практиці застосував доктрину «Плодів отруєного дерева» ще в 2009 році і щодо України підтвердив її у 2010 році, проте в Україні ця доктрина набирає популярність тільки впродовж останніх кількох років. На сьогодні вже сформовано ряд позицій національних судів із застосуванням цієї доктрини.

Але Опанас Карлін пропонує не зупинятися на досягнутому і використовувати принцип доктрини «Плодів отруєного дерева» для дискредитації груп доказів за такими ознаками, як джерело їх отримання, суб’єкт їх надання і спосіб їх виявлення.

Джерело: LegalHighSchool 

Ключовий контакт:
Опанас Карлін
Email: opanas.karlin@esquires.ua
Телефон: +380 44 337 7007