Руслан Радченко
адвокат ESQUIRES
Бізнес в Україні щодня стикається з численними викликами, серед яких: безпекова ситуація в країні, дефіцит кваліфікованих кадрів, падіння платоспроможного попиту, обмежений доступ до фінансування та обігового капіталу, регуляторна невизначеність та адміністративні бар’єри, психологічний стан працівників тощо. Ще одним викликом для українського та міжнародного бізнесу, який працює в Україні було і залишається податкове навантаження на суб’єкти господарювання.
Підвищення ставки податку на прибуток підприємств для банків
Минулого тижня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні законопроєкт № 14097, який серед іншого передбачає підвищення базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств банків до 50% у 2026 році (у 2025 році ставка податку на прибуток для банків становить 25%) з одночасною забороною зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих періодів.
За оцінками законодавця, реалізація вказаних ініціатив матиме наслідком збільшення надходжень від податку на прибуток підприємств за загальним фондом державного бюджету України на 2026 рік орієнтовно на 30 млрд грн.
Мотиви прийняття вказаного законопроєкту прості та зрозумілі: уже зараз існує потреба у додатковому залученні фінансових ресурсів на наступний рік, а прибутковість банківської системи, незважаючи на військові та економічні ризики, протягом останніх декількох років є достатньо високою. При цьому основне джерело прибутку — не класичні банківські операції, а операції з державними цінними паперами, коли держава фактично дає можливість заробити банкам додаткову маржу без надмірних ризиків.
Водночас, на нашу думку, ініціатива підвищення ставки на прибуток підприємств для банків містить низку потенційних ризиків, адже така ідея призведе не тільки до збільшення дохідної частини бюджету у 2026 році, але й негативно позначиться на можливості банків кредитувати бізнес, а заборона врахування збитків минулих років у розрахунку податку на прибуток підприємств призведе до зменшення капіталів банків.
Крім того, постійні зміни податкової політики (нагадаємо, що протягом 2023—2024 років одним із додаткових джерел для забезпечення фінансування державного бюджету було запровадження додаткового оподаткування банків, у тому числі — ретроспективно) створюють невизначеність для потенційних інвесторів, зокрема і під час підготовки до приватизації державних банків.
Наведені ризики називають і представники банківського сектору, а голова Національного банку України відверто заявив, що непропорційне податкове навантаження на банківську систему — це прямий шлях до тінізації одного з найпрозоріших секторів економіки.
Зростання акцизів на паливо — курс на наближення до ставок ЄС
Положення вищевказаного закону відповідають вимогам Національної стратегії доходів 2030 року та корелюються із пріоритетними завданнями податкової політики держави, визначеними Бюджетною декларацією на 2026-2028 роки.
Зокрема, Законом № 3878-IX та Бюджетною декларацією на 2026-2028 роки передбачено, що вже з 1 січня 2026 року ставки акцизного податку на пальне зростуть і становитимуть:
- бензин — 300,8 євро за 1000 літрів (замість 271,7 євро у 2025 році);
- дизельне паливо — 253,8 євро за 1000 літрів (замість 215,7 євро у 2025 році);
- скраплений газ — 198 євро за 1000 літрів (замість 173 євро у 2025 році).
І хоча гармонізація вітчизняного законодавства із законодавством Європейського Союзу в контексті впровадження системи збалансованого акцизного оподаткування палива, закладеною у Директиві № 2003/96/ЄС, є необхідною, існує обґрунтований ризик того, що підвищення акцизів неодмінно призведе до збільшення собівартості товарів та послуг, що у свою чергу стане додатковим тягарем для бізнесу, який і так потерпає від зростання операційних витрат, пов’язаних, зокрема, з регулярними атаками агресора на енергетичні об’єкти, перебоями в енергопостачанні, та як наслідком зростання витрат на генерацію та забезпечення безперервності виробничих процесів.
У новий рік — із новими лімітами та показниками
Проєктом Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2026 року (8 647,00 грн замість 8 000,00 грн у 2025 році) та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн замість 3 028 грн у 2025 році), що, своєю чергою, серед іншого матиме наслідком зміну розміру допустимого ліміту доходів для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, а також зміну розміру максимальної ставки єдиного податку.
Ліміт доходів
У 2026 році для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обсяг доходу протягом календарного року має бути:
- перша група — не більш ніж 1 444 049,00 грн (замість 1 336 000,00 грн у 2025 році);
- друга група — не більш ніж 7 211 598,00 грн (замість 6 672 000 грн у 2025 році);
- третя група — не більш ніж 10 091 049 грн (замість 9 336 000 грн у 2025 році).
Що стосується розмірів єдиного податку, то у 2026 році максимальні ставки ЄП у грошовому вираженні дорівнюватимуть:
- перша група — 332,8 грн на місяць (замість 302,80 грн у 2025 році);
- друга група — 1729,4 грн на місяць (замість 1600,00 грн у 2025 році);
- третя група — 3% від суми доходу (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ) або 5% від суми доходу (якщо суб’єкт господарювання неплатник ПДВ) щокварталу (у порівнянні з 2025 роком змін не відбулося).
Крім того, у зв’язку із запланованим підвищенням розміру мінімальної заробітної плати наступного року зросте і мінімальний страховий внесок (ЄСВ), який становитиме 1902,34 грн на місяць (замість 1760,00 грн у 2025 році). Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, як і у 2025 році, дорівнюватиме 20 розмірам мінімальної заробітної плати і становитиме 172 940 грн (замість 160 000,00 грн у 2025 році). Водночас максимальна величина бази нарахування ЄСВ для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу дорівнюватиме 15 розмірам мінімальної заробітної плати, тобто 129 705,00 грн (замість 120 000,00 грн у 2025 році).
Також варто нагадати, що починаючи з 2025 року для ФОПів — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп запроваджений військовий збір розміром 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, у 2026 році вищевказані суб’єкти господарювання матимуть обов’язок щомісячно сплачувати військовий збір у розмірі 864,70 грн.
І наостанок — звітність
Законом України № 4536-IX від 16.07.2025 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» з 1 січня 2026 року впроваджуються нові строки подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а саме: передбачається квартальний звітний період із подання звітності з військового збору та єдиного внеску для ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за найманих працівників.
Отже, перехід на квартальне звітування, запроваджений Законом № 4536-IX від 16.07.2025, вимагатиме від платників більшої уваги до строків та правильності нарахувань, що, своєю чергою, потребуватиме більш системного ведення обліку, узгоджених внутрішніх процедур та своєчасного оновлення даних щодо нарахованих виплат. Такий підхід дасть змогу забезпечити безперервність звітних процесів і підвищить передбачуваність податкового навантаження протягом року.
З аналізу проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» випливає, що прогнозний показник доходів державного бюджету на наступний рік також враховує додаткові обсяги надходжень за рахунок змін до податкового законодавства відповідно до проєкту Закону України № 14025 від 09.09.2025 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (так званий податок на OLX) та проєкту Закону України № 9032-1 від 06.03.2023 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин» (так званий акциз на солодкі напої).
Попри те що зазначені законодавчі зміни ще не ухвалені парламентом, як бачимо, держава вже розраховує на додаткові надходження від їх реалізації. Тож виробникам солодких напоїв та цифровим платформам (OLX, Prom, Rozetka та іншим) варто вже зараз готуватися до перегляду своїх бізнес-моделей з урахуванням потенційного посилення податкового навантаження.
Підсумовуючи вищенаведене, варто констатувати, що податкові зміни, які очікуються у 2026 році, хоча і не формують кардинально нові умови для ведення бізнесу в Україні, проте, поєднуючи фіскальні потреби держави та необхідність поступової гармонізації законодавства з нормами ЄС, можуть створювати додатковий тиск на бізнес, який щодня продовжує працювати у надзвичайно складних економічних та безпекових умовах.
Водночас досвід останніх років засвідчує, що вітчизняний та міжнародний бізнес, який працює в Україні, здатний адаптуватись до нових реалій, знаходити ефективні рішення та продовжувати розвиватися навіть у складних умовах, часто не завдяки, а радше всупереч підходам держави та регуляторним змінам.
Джерело: Юридична практика