Які проблеми найчастіше виникають з державними реєстрами? Чи бачите ви шляхи для вирішення цих проблем?
Сьогодні багато юристів щодня звертаються до інформації, що міститься у тому або іншому державному реєстрі. В ідеалі робота з реєстрами має бути ефективною, тобто досягнуті результати мають відповідати затраченим ресурсам, та результативною – відповідність результатів очікуванням. Але при роботі з державними реєстрами іноді виникають проблеми, що впливає як на ефективність, так і на результативність. Більшість таких проблем носять технічний характер.
Через ID-картки, які прийшли на зміну паспортам, особи не зможуть зареєструватися у Кабінеті електронних сервісів, так як стандартні серію та номер паспорту (які вимагаються при реєстрації) замінив цифровий код. А тому і отримати, наприклад, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власник ID-картки не зможе.
Перевірка “я не робот” (або CAPTCHA), яка сьогодні здійснюється при пошуку інформації, наприклад, у ЄДР (а також тимчасово вводилася у реєстр судових рішень), також є проблемою. Так, за рахунок часу, який витрачається кожним юристом на підтвердження того, що він не робот, забезпечується захист інформації. Чому це має відбуватися за рахунок юристів, а не за рахунок впровадження новітніх технологій захисту інформації?
Намагаючись отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наприклад, щодо якогось підприємства, що має надзвичайно велику кількість нерухомості, такий витяг може формуватися автоматизованою системою надто довго або ж не формуватися взагалі. Це ще одна перешкода на шляху оперативного отримання інформації юристом.
Юристам, які бажають отримати інформацію з ЄДР про кожне з підприємств, що входять до корпоративної структури групи компаній, автоматизована система може запропонувати здійснити пошуковий запит пізніше, що в свою чергу, пов’язується з великою кількістю запитів, які були здійснені особою. Звичайно, це є недопустимим, коли дедлайни підступають, клієнт вимагає отримати інформацію якомога скоріше, а державний реєстр все ще відмовляється здійснювати пошук інформації. До того ж виникає питання: хто визначає надмірність кількості таких інформаційних запитів?
Наведенні вище недоліки мають технічний характер і потребують вдосконалення з боку адміністратора таких реєстрів.
Чи повинен вхід у державний реєстр бути вільним? Чи доцільно ускладнювати роботу з реєстром, наприклад, за рахунок підтвердження того, що «я не робот»?
Ми переконані, що доступ до державних реєстрів має бути вільним, адже мета створення таких реєстрів – це забезпечення доступу населення до такої інформації як, наприклад, відомостей щодо юридичних осіб, резонансних судових справ, обтяжень нерухомого майна, тощо. Слід наголосити, що запровадження перевірок на підтвердження того, що “я не робот” жодним чином не впливає на можливість вільного доступу до інформації, що міститься у державних реєстрах. Система CAPTCHA є лише додатковим механізмом захисту данних реєстрів.
Звісно, можна надзвичайно довго дискутувати з приводу того, наскільки зручною є ця система. Так, іноді навіть після неодноразового вірного обрання ідентифікаторів (як то автівки, їжа, вивіски магазинів тощо) CAPTCHA з’являється знову і знову. Це, в свою чергу, знову ж таки призводить до неможливості оперативно ознайомитися з певною інформацією.
На наше переконання, доступ можна ускладнювати системою CAPTCHA (“я не робот”), якщо цього дійсно вимагають заходи безпеки та захисту інформації. Тим не менш, вважаємо за доцільне запропонувати покращити дану систему, аби зробити її більш зручною (або як зараз кажуть “user-friendly”). Наприклад, намагаючись отримати інформацію про юридичну особу в ЄДР перевірка “я не робот” може здійснюватися не при кожному пошуковому запиті, а при першому і при наступному кожному сотому (так як боти зазвичай здійснюють тисячі запитів в секунду).