Які зміни очікують на судову реформу, як планують відновлювати довіру до судової системи та чи достатньо забезпечити прийняття справедливого рішення незалежним судом – у матеріалі керуючого партнера ESQUIRES Олександра Шкелебея для Mind.ua.
Про попередні результати судової реформи
Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів була схвалена попереднім президентом України на п’ять років (2015–2020 роки). Однак у середині цього року навіть голова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду висловив думку, що неправильно оцінювати судову реформу як щось завершене, адже вона ще триває.
Навіть реалізована частина судової реформи викликала багато запитань:
Чи забезпечило функціонування оновлених ВРП та ВККС, як органів суддівського врядування, незалежність суддів?
Чи була під час реформи дотримана аксіома: сформувати незалежний суд можуть тільки незалежні органи суддівського врядування?
Чому у стороннього спостерігача могло скластися враження, що проведення швидкого кваліфікаційного оцінювання суддів у строки, встановленні Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», не було пріоритетом, а власне процедура кваліфікаційного оцінювання фактично не передбачала чітких термінів, що породжувало правову невизначеність?
Чи влада зацікавлена в незалежному суді та чи може бути судова система повністю незалежна від влади, яка її формувала?..
У свою чергу призначення попереднім президентом України за тиждень до передання влади нових членів ВРП навряд чи підтверджувало тезу про намір побудови незалежної судової системи.
Питання, які ще потрібно вирішити
Раніше на негативні наслідки судової реформи також звертала увагу команда вже чинного президента Володимира Зеленського, а після формування Верховної Ради нового скликання презентувала мапу змін для задоволення запиту суспільства до судової гілки влади у законопроекті №1008 від 29.08.2019.
Так, заступник голови офісу президента Руслан Рябошапка, якого наразі призначено генеральним прокурором України, сміливо стверджує про наявні проблеми наслідків судової реформи починаючи з першого рядка пояснювальної записки до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування»:
cудова реформа, що була проголошена і відбувалася протягом останніх років, залишила багато невирішених питань, зокрема щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя, їх права на справедливе судове рішення, реальної незалежності суддів. Свідченням тому є незадовільний рівень довіри до судової системи в Україні, неправосудні рішення судів усіх інстанцій, відсутність у деяких регіонах України суддів у судах, що позбавляє громадян їх конституційного права на захист у суді;
фактично необмежена дискреція членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України при проведенні конкурсних процедур добору суддів та їх кваліфікаційного оцінювання або на затягування розгляду членами Вищої ради правосуддя дисциплінарних скарг на дії суддів;
процедура кваліфікаційного оцінювання, що була розпочата Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у 2016 році, досі не завершена і тільки половина суддів від усього суддівського корпусу вважаються такими, що пройшли кваліфікаційне оцінювання. Процедура добору суддів на вакантні посади, розпочата у 2017 році, ще триває. Ані суддям, ані експертному середовищу, ані суспільству не зрозуміло, чому зазначені процеси гальмуються, а громадяни досі не можуть вчасно отримати справедливе судове рішення.
Як Зеленський планує оновити судову реформу
У той же час у випадку прийняття законопроекту №1008 оновлена судова реформа в першу чергу зачепить новий Верховний Суд та органи суддівського врядування.
Джерело: Судова реформа: які зміни очікують на стратегію реформування