skip to Main Content

Як повернути вилучене під час обшуку?!

Який статус має майно, вилучене під час обшуку, якщо воно було прямо вказане в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку? Чи дозволяє закон вимагати у слідчого повернути таке майно?

Відповіді на ці та інші питання можна знайти у статті партнера ESQUIRES, адвоката Опанаса Карліна «Вилучений урок» для журналу «Український Юрист».

На підставі системного аналізу норм КПК України автор приходить до висновку, що усі без виключення вилучені під час обшуку предмети і документи є «тимчасово вилученим майном», яке має бути арештоване або якнайшвидше повернуте власнику.

Детальніше читайте в статті для “Український юрист”. Публікація доступна українською мовою.

Обшук: плоди та доходи

Усі вилучені під час обшуку предмети і документи є «тимчасово вилученим майном», яке має бути арештоване або якнайшвидше повернуте власнику.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном  (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Ця норма, нажаль, традиційно інтерпретується у такий спосіб, що вилучені під час обшуку речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, не є тимчасово вилученим майном та перебувають у слідчого на законних підставах.

Проте, такий висновок не відповідає дійсності з наступних причин.

По-перше, це суперечило б законам формальної логіки. Цитована норма не містить жодних «засновків» (підстав) для висновку про правовий статус інших (які входять до переліку ухвали) речей та документів.

По-друге, системний аналіз норм чинного КПК України (ст.ст. 16, 100, 167, 168, 171, 234, 236) дає підстави для однозначного висновку про те, що вилучені під час обшуку речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку також мають статус тимчасово вилученого майна, а тому мають бути якнайшвидше повернуті володільцю, якщо на них не накладено арешт.

Почнемо із принципів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ч. 2 ст. 16 КПК України).

Отже, принцип недоторканості права власності однозначно вказує, що без судового рішення у слідчого може перебувати лише тимчасово вилучене майно.

У цьому випадку йдеться про обов’язковість судової «перевірки правомірності володіння слідчим вилученим майном» (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 “Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування”).

Крім того, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК України).

Із вказаного законодавчого визначення сутності та мети обшуку слід виокремити два важливих висновки.

Перейдемо до висновків.

Перший висновок: мета обшуку полягає у виявленні та фіксації відомостей та відшуканні майна, а не у вилученні предметів і документів (ідея запозичена у к.ю.н. Торбаса О.О.).

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Також, «при обшуку слідчий, прокурор має право … тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження» (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Отже, вилучення майна під час обшуку є додатковою «опцією» (правомочністю) слідчого/прокурора. Однак статті, які це дозволяють, чітко визначають, що таке вилучення є тимчасовим (що цілком відповідає принципу, закладеному у ст. 16 КПК України).

Другий висновок: окрім розшукуваних осіб, обшук покликаний виявляти, фіксувати і відшукувати виключно речові докази (ідея також запозичена у к.ю.н. Торбаса О.О.).

Згідно з ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 – 166 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170 – 174 (накладення арешту на майно) цього Кодексу.

Отже, норма статті 100 КПК України надає чітку вказівку слідчому/прокурору щодо способів розпорядження майном (речовими доказами), вилученим під час обшуку: або накласти на нього арешт, або якнайшвидше повернутий володільцю. Ця норма (і наведений спосіб її розуміння) також цілком узгоджується із принципом, закладеним у ст. 16 КПК України, та відповідає вимогам КПК України, щодо тимчасово вилученого майна.

Так, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Отже, системний аналіз наведених вище норм чинного КПК України (ст.ст. 16, 100, 167, 168, 171, 234, 236) дає підстави для однозначного висновку про те, що всі вилучені під час обшуку речі та документи (у т.ч. ті, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку) набувають статусу тимчасово вилученого майна, а тому мають бути якнайшвидше повернуті володільцю, якщо на них не накладено арешт.

Стаття доступна у форматі pdf:Український Юрист — Вилучений урок

Processed with VSCO with hb2 preset