Початок 2019 запам’ятається численними скаргами [1] бізнес-спільноти на зупинку митного оформлення товарів. Більшість скарг пов’язана із коригуванням митної вартості товару за рішенням митних органів, оскільки збільшення митної вартості товару має наслідком пропорційне збільшення податкових зобов’язань для декларанта (як митних платежів, так і податку на додану вартість).
Практика ESQUIRES у сфері оскарження рішень митниці про коригування митної вартості показує, що фахова стратегія протидії неправомірним діям митних органів та дії на захист прав декларантів дають позитивні результати.
Вікторія Ковальчук, партнер практики податкового права ESQUIRES, розповідає про основні способи захисту від неправомірних дій митних органів, які можуть використовуватись як послідовно, так і в певних комбінаціях вибірково.
У кожному випадку рішення про обрання способу захисту залежить від конкретних умов (виду товару та можливості його тривалого простою на митному складі, наявності обігових коштів для оплати гарантії, власне бажання декларанта доводити свою правоту, тощо).
Якісна підготовка декларанта до митного оформлення товару в режим імпорт є запорукою успішного проходження митних процедур із найменшими втратами часу та ресурсів.
Якщо в ході митного оформлення митний орган не визнає заявлену митну вартість товарів, декларант вправі провести консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Митні інспектори часто проводять консультації формально, процедура зводиться інспектором лише до обміну між митним органом та брокером додатковими документами, що не має реального впливу на прийняття митницею рішення про коригування митної вартості.
Незважаючи на «формальність» консультацій для митниці ми рекомендуємо декларантам використати цей інструмент в повному обсязі, надавати митному органу в ході консультацій усі документи та наводити доводи щодо вартості товару.
Рішення про коригування митної вартості та картка відмови у митному оформленні товару оскаржується шляхом подачі скарги до митного органу вищого рівня.
У процедурі адміністративного оскарження рішення про коригування ефективно одночасно звертатись до Ради бізнес-омбудсмена (https://boi.org.ua/ ).
Практика ESQUIRES у митних справах дає підстави стверджувати, що залучення інспекторів РБО дозволяє нам посилити позицію скаржника у процедурі адміністративного оскарження завдяки початку комунікації сторін, а також винесенню проблематики питання у публічну площину.
Інспектори РБО беруть участь у врегулюванні справи тільки на досудовому етапі, тобто з моменту судового оскарження рішення про коригування РБО не вступає у процедуру.
Коригування митної вартості та картка відмови у прийнятті митної декларації підлягають судовому оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
В більшості випадків суди задовольняють позови декларантів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості. Необхідним підґрунтям для задоволення позову є дотримання декларантом процедури митного оформлення, наявність підтверджуючих документів щодо кожної складової митної вартості товару та ефективна робота у судовому процесі.
Право на випуск товарів у вільний обіг у випадку подання скарги на рішення про коригування чи його судового оскарження до прийняття рішення по суті декларант має в разі надання фінансових гарантій.
Задекларовані товари можна забрати у вільний обіг і у випадку незгоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом.
Випуск товарів у вільних обіг до завершення процедури оскарження рішення в адміністративному, а згодом – судовому порядку, дозволить декларанту вільно розпоряджатись товаром та уникнути витрат на зберігання вантажу на складі тимчасового зберігання під митним контролем.
Умови випуску товарів у вільний обіг: (1) сплата митної вартості товару, визначеної декларантом самостійно; (2) сплата різниці між митною вартістю товару, яка визначена декларантом та митною вартістю товару, що визначена митним органом шляхом надання гарантії у порядку визначеному Митним кодексом України.
Після випуску товару у вільний обіг, суб’єкт господарювання має право надати додаткові документи на підтвердження правильності розрахунку митної вартості.
У разі відмови митним органом у визнанні заявленої митної вартості, надміру сплачені митні платежі у формі гарантії можна повернути після доведення в cудовому порядку протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товару.
Якщо суб’єкт господарювання не має наміру сплачувати митну вартість товару у розмірі визначеному митним органом можна розглянути варіант зберігання товару на складі тимчасового зберігання на період оскарження.
Недоліком цього варіанту є необхідність оплачувати послуги щодо зберігання товару. Крім цього потрібно враховувати характеристики товару ( зберігати швидкопсувний товар протягом тривалого строку не вбачається можливим). З іншого боку, після доведення неправомірності рішення митниці щодо коригування митної вартості, витрати на зберігання товару можливо стягнути у якості збитків.
Ми практикуємо також стягнення на користь декларантів збитків, заподіяних неправомірними рішеннями/діями/бездіяльністю митних органів.
Декларант має право звернутися до митного органу з вимогами про стягнення збитків, які спричинені протиправними рішеннями про коригування митної вартості. Збитками є витрати на зберігання товару на митному складі, упущена вигода у зв’язку з обмеженням щодо руху товару на час оскарження рішення, пов’язані з цим санкції контрагентів, інші втрати.
Відшкодування шкоди, завданої юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень органів державної влади, здійснюється державою за рахунок стягнення з Державного бюджету України.
Що очікувати бізнесу у 2019?
Під час нещодавньої зустрічі посадових осіб Державної фіскальної служби України та Американської Торговельної Палати в Україні [2] в.о. заступника голови ДФС України навів таку інформацію: «… Загалом з 11 січня по 29 січня 2019 року АСАУР [3] спрацювала по 1230 деклараціях, з яких по профілю контролю митної вартості – 298. Додаткові надходження від коригування митної вартості склали 20,8 млн грн. За результатами проведених консультацій суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності самостійно скориговано митну вартість майже на 1,4 млн гривень…». Тільки 6,7% декларантів самостійно скоригували митну вартість або погодились із визначеною митницею, а 92,3% із тих щодо кого спрацювала АСАУР отримали рішення про коригування митної вартості і тепер повинні в адміністративному чи судовому порядку доводити неправомірність дій і рішень митних органів.
93% односторонніх рішень митниці про коригування проти 7% згоди декларантів дають підстави стверджувати про крайню необхідність змін в системі митного оформлення і пропуску товарів через митний кордон України.
Якісно змінити ситуацію у взаємовідносинах «митниця – декларант» може інститут уповноважених економічних операторів (далі – «УЕО»).
УЕО – це світова практика, спеціальний митний аудит суб’єкта господарювання, за результатом якого компанія отримує відповідний сертифікат та відомості про неї включають до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів. Статус УЕО дає право на спеціальні спрощення митних процедур: зменшений обсяг відомостей, які необхідно надати митниці до прибуття на митну територію України, вибуття за межі митної території України товарів, транспортних засобів комерційного призначення; тимчасове зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, у приміщеннях, на відкритих та критих майданчиках УЕО; зняття митного забезпечення без отримання дозволу митниці; відправка товарів з приміщень, відкритих та критих майданчиків УЕО без пред’явлення їх органу доходів і зборів відправлення; здійснення митного контролю в першочерговому порядку; розміщення товарів на складі тимчасового зберігання закритого типу без отримання дозволу; митне оформлення товарів на об’єктах УЕО; подання однієї митної декларації, якщо протягом певного часу, погодженого з митницею, товари неодноразово ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі однією особою за одним зовнішньоекономічним договором.
За даними Світового банку[4] часові затрати на документальне оформлення імпорту в Україні – 96 годин, на прикордонний та митний контроль – 32 години, на противагу країнам ОЕСР – 3,4 і 8,5 годин відповідно. При цьому законодавством України встановлено, що митне оформлення вантажів відбувається протягом 4 годин.
Для держави Україна і бізнесу початок функціонування інституту УЕО є запорукою вільного руху товарів, розвитку експортно-імпортного потенціалу.
[1] https://eba.com.ua/biznes-sturbovanyj-vymogoyu-mytnyh-organiv-shhodo-znachnogo-zavyshhennya-mytnoyi-vartosti-ta-prostoyamy-na-kordoni/
[2] http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366062.html
[3] АСАУР – Автоматизована система аналізу і управління ризиками
[4] http://russian.doingbusiness.org/ru/data/exploreeconomies/ukraine#DB_tab