15 вересня 2026 року в Києві відбувся XI Business & Legal Energy Forum, організований видавництвом «Юридична практика». ESQUIRES виступила професійним партнером форуму. Керуючий партнер Олександр Шкелебей модерував підсумкову сесію «Інвестиції у нову енергетику», а партнерка Вікторія Ковальчук представила аналіз судової практики щодо форс-мажору та воєнних ризиків в енергетичних контрактах.
Форум об’єднав представників державного сектору, оператора системи передачі, міжнародних партнерів, бізнесу та юридичної спільноти. У центрі уваги опинилися два питання, від яких залежить майбутнє української енергетики: як залучити приватний капітал у нову генерацію і як захистити енергетичні контракти в умовах війни.
СЕСІЯ 3. ІНВЕСТИЦІЇ У НОВУ ЕНЕРГЕТИКУ
Що потрібно, щоб приватний капітал прийшов у нову енергетику України? Це питання визначило порядок денний підсумкової сесії форуму, яку модерував керуючий партнер ESQUIRES Олександр Шкелебей.
Відкриваючи дискусію, модератор представив результати опитування, проведеного під час першої сесії форуму: 70% учасників висловилися за розвиток розподіленої генерації, 30% — за централізовану модель. Серед ключових бар’єрів для нової генерації учасники назвали брак гарантій для інвесторів, проблеми з приєднанням до мереж і недостатнє фінансування. Олександр Шкелебей наголосив, що Україні потрібні розподілена генерація, системи накопичення енергії та нові ринкові інструменти, а і українським, і міжнародним інвесторам — чіткі й стабільні регуляторні умови та механізми зниження ризиків.
У дискусії взяли участь:
— Роман Шахматенко, керівник портфоліо проєктів з енергетики та захисту довкілля ПРООН в Україні;
— Ольга Кулик, начальник відділу програм вуглецевого регулювання АТ «Фонд декарбонізації України»;
— Катерина Данилкова, заступник директора з перспективних проєктів ДП «Гарантований покупець»;
— Ольга Сидорчук, партнерка, керівниця практики будівництва Altelaw & Sempra;
— Катерина Краснова, виконавча директорка АТ «Енергетична компанія України»;
— Олена Колтик, керівниця сектору енергетики BRDO, засновниця Ukraine Support Team;
— Олександр Візір, координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform;
— Олександр Мартинюк, начальник департаменту стратегічного планування та аналітики НЕК «Укренерго».
Проєкти, а не лише гроші
Роман Шахматенко розповів про роботу ПРООН із підготовки української енергетики до зими та модернізації енергетичної інфраструктури міст, зокрема Києва, Миколаєва та Запоріжжя. На його думку, проблема не лише в доступності коштів, а й у спроможності громад і комунальних підприємств сформувати якісний перелік проєктів, які можна реалізувати за рахунок залучених ресурсів. Серед інших викликів спікер назвав часті зміни регулювання, велику кількість контролювальних органів, кадровий дефіцит і необхідність зберегти інженерні команди. Грантового та бюджетного фінансування для покращення інвестиційного клімату недостатньо: потрібна системна робота над спроможністю громад, залученням різних джерел фінансування та зниженням ризиків для інвесторів.
Державне фінансування: Фонд декарбонізації України
Ольга Кулик представила АТ «Фонд декарбонізації України» — фінансову компанію, 100% акцій якої належать державі в особі Держенергоефективності. Фонд надає кредити та фінансовий лізинг до 90 млн грн під 5–9% річних, а також факторинг. Отримати фінансування можуть юридичні особи, державні й комунальні підприємства, органи місцевого самоврядування, ФОП, ОСББ та кооперативи, які провадять діяльність в Україні щонайменше рік. Фонд підтримує проєкти з енергоефективності виробництва та будівель, відновлюваної генерації з накопичувачами або без них, високоефективної когенерації, альтернативних видів палива, електротранспорту та установок зберігання енергії. За 2024–2026 роки профінансовано 92 договори на понад 2,3 млрд грн за загальної вартості проєктів понад 3 млрд грн. Очікуваний ефект — щорічне скорочення енергоспоживання на 168 тис. МВт·год і викидів на майже 27 тис. тонн CO₂.
«Зелені» аукціони та ринкова премія
Катерина Данилкова розповіла про розвиток аукціонного механізму підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел. Квота державної підтримки на 2026 рік становить 1000 МВт. Щоб зробити аукціони привабливішими для інвесторів, механізм перевели на модель ринкової премії, зменшили розмір фінансового забезпечення та дозволили вносити його банківською гарантією або коштами на рахунок умовного зберігання. Найближчі аукціони передбачають квоти для сонячних установок, систем зберігання енергії та інших об’єктів генерації.
Дозвільні процедури: Постанова КМУ № 1320
Ольга Сидорчук проаналізувала дозвільні процедури для установок зберігання енергії. Постанова КМУ від 7 грудня 2023 року № 1320 на період воєнного стану дозволяє розміщувати газові когенераційні установки, УЗЕ та лінії електропередачі без містобудівних умов та обмежень, експертизи проєкту, набуття права на виконання будівельних робіт і відведення земельної ділянки, а будівельні роботи можна вести паралельно з проєктуванням. Водночас постанова не скасовує вимог до проєктної документації, будівельних норм і безпеки. Протягом 24 місяців після завершення будівництва, але не пізніше ніж через шість місяців після припинення воєнного стану, замовник має відвести та сформувати земельну ділянку, оформити речові права, затвердити проєкт, отримати експертизу та сертифікат про прийняття в експлуатацію. Тому застосування постанови слід розглядати як тимчасове відтермінування дозвільних процедур, а не їх скасування. Серед ключових ризиків спікерка назвала неможливість легалізації об’єкта через обмеження щодо земельної ділянки, невідповідність будівельним нормам і стислі строки. Окремо вона звернула увагу, що УЗЕ можна розміщувати на землях будь-якої категорії, але це правило не поширюється на сонячні електростанції.
Економіка агрегації: від встановленого мегавата до працюючого активу
Катерина Краснова показала, що за однакового обладнання фінансовий результат визначає доступ до ринку. За історичними даними агрегованої групи ЕКУ, газова когенераційна установка потужністю 1 МВт при самостійній роботі лише на ринку «на добу наперед» (РДН) забезпечувала 17,2 млн грн на рік. У складі агрегованої групи з доступом до РДН, внутрішньодобового та балансуючого ринків вона давала 27,1 млн грн, тобто на 57% більше. Для сонячної електростанції потужністю 1 МВт із накопичувачем ємністю 4 МВт·год валовий дохід зростав із 18,9 до 22,8 млн грн на рік (+21%). Саме накопичувач відкриває такому активу вихід на балансуючий ринок, адже сама СЕС на ньому не працює.
Енергетичні спільноти та стійкість громад
Олена Колтик звернула увагу на європейський тренд енергетичних спільнот, у яких місцева влада, комунальні підприємства, бізнес і мешканці разом генерують, споживають та обмінюються енергією. Для України це можливість підвищити стійкість громад, знизити витрати на енергоносії та залишати капітал у регіоні. Водночас сьогодні централізована система обходиться споживачу дешевше, зокрема через недостатньо врегульований ринок. Кількість встановлених мегаватів сама по собі не гарантує стійкості, тому плани громад мають враховувати реальні потреби критичної інфраструктури та сценарії блекаутів різної тривалості. Результатом має стати нова архітектура планування, у якій кожен проєкт має економічне обґрунтування та пакет документів, достатній для входу інвестора.
Від амбіцій громад до інвестиційних портфелів
Олександр Візір представив методологію Ukraine Facility Platform, уже застосовану в семи громадах. Вона передбачає енергоаудит, підбір технологічних конфігурацій для кожної точки приєднання з оцінкою витрат і строку окупності, правове та організаційне структурування й агрегацію окремих проєктів у цілісний портфель. Для двох громад розроблено правову дорожню карту створення 20 енергетичних об’єктів. На думку спікера, безоплатне обладнання породжує неефективність, а обладнання, отримане за грантові кошти, варто спрямовувати насамперед на соціальні об’єкти — школи та дитячі садки.
Потреби енергосистеми та нові аукціони «Укренерго»
Олександр Мартинюк повідомив, що за прогнозом «Укренерго» до 2030 року Україні знадобиться 1,5 ГВт нової маневрової генерації та 0,9 ГВт установок зберігання енергії, а також значні обсяги відновлюваної генерації. Ці потужності мають доповнювати, а не замінювати наявну генерацію. Середня ціна електроенергії в Україні за останні півтора року була на 22% вищою, ніж у сусідніх країнах, проте самих цінових сигналів інвесторам може бути недостатньо. Серед доступних механізмів спікер назвав «зелені» аукціони та аукціони на допоміжні послуги, за якими «Укренерго» вже провело чотири раунди. Він також представив новий механізм аукціонів на будівництво маневрової децентралізованої генерації за моделлю ринкової премії: премію виплачуватимуть у години пікового навантаження — сім годин на добу взимку та п’ять улітку.
«Стійкість української енергосистеми творять ті, хто готовий інвестувати, розбудовувати розподілені потужності та брати на себе ризики вже зараз, не чекаючи ідеальних ринкових умов», — підсумував дискусію Олександр Шкелебей.
Запис сесії: https://youtu.be/zGLcUn-miH0
СЕСІЯ 2. ФОРС-МАЖОР, ВОЄННІ РИЗИКИ ТА ВИКОНАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОНТРАКТІВ
Друга сесія форуму була присвячена судовим спорам та арбітражу, модерувала її Олександра Федотова, партнер ADER HABER. Партнерка ESQUIRES, адвокатка та медіаторка Вікторія Ковальчук виступила з доповіддю «Форс-мажор, воєнні ризики та виконання енергетичних контрактів: актуальна судова практика».
За роки війни бізнес позбувся ілюзії «воєнного щита»: сам факт війни не звільняє ані від відповідальності, ані від виконання договору. Суд з’ясовує, як саме конкретна воєнна подія вплинула на конкретне зобов’язання, і відповідає на три питання: чи звільняє обставина від відповідальності, чи припиняє вона саме зобов’язання та чи дає право змінити або розірвати договір.
Сертифікат ТПП — не індульгенція
Загальний лист ТПП від 28.02.2022 не доводить форс-мажор у конкретному зобов’язанні. Індивідуальний сертифікат не має преюдиційного значення: суд оцінює його критично й у сукупності з іншими доказами.
Три інструменти, які суди чітко розмежовують
— Форс-мажор (ст. 617 ЦК України) звільняє від штрафних санкцій, але не від самого зобов’язання і не від 3% річних та інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України — це компенсація знецінення коштів, а не штраф.
— Припинення зобов’язання (ст. 607 ЦК України) можливе лише за об’єктивної неможливості виконати саме цей обов’язок. Ракетний удар по резервуарах із пальним на зберіганні припиняє обов’язок повернути пальне, але знищення виробничих потужностей не припиняє обов’язку заплатити за поставлені електроенергію чи газ.
— Істотна зміна обставин (ст. 652 ЦК України). Якщо виконання можливе, але через перегляд тарифів чи обвал цін на РДН стало збитковим, це не форс-мажор. Тут інструмент — вимагати зміни або розірвання договору, довівши всі чотири умови статті 652.
Електроенергія
Відсутність коштів — навіть через неплатежі населення чи «Гарантованого покупця» — це підприємницький ризик. Водночас Постанова НКРЕКП № 332 зупинила нарахування та стягнення штрафних санкцій між учасниками ринку, і Верховний Суд визнав цю норму імперативною: доводити форс-мажор через ТПП у таких спорах не потрібно (справа № 911/1359/22).
Газ і тепло
Втрата контролю над підрозділами в окупації може бути однією з підстав для відмови в позові (справа № 913/264/23). Але зруйнована котельня — форс-мажор щодо постачання тепла, а не щодо боргу за вже спожитий газ. Статус критичної інфраструктури від грошових зобов’язань не звільняє.
«Хвильовий» форс-мажор
Завод під обстрілами й відключеннями то зупинявся, то відновлював роботу й частково відвантажував продукцію. Чи можна говорити про безперервну неможливість виконання? Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що ні: неможливість треба доводити щодо конкретних годин і днів, з урахуванням розумного часу на перезапуск виробництва. Справу № 904/2344/24 («Укргазвидобування» проти «Інтерпайп Ніко Тьюб») передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тож остаточна позиція ще попереду.
П’ять практичних правил для енергокомпаній
1. Адаптуйте форс-мажорне застереження під ризики свого сегмента, а не копіюйте шаблон.
2. Пропишіть у договорі порядок, строки й наслідки повідомлення контрагента — і неухильно їх дотримуйтесь.
3. Пам’ятайте: фінансові труднощі не скасовують обов’язку платити.
4. Збирайте технічні докази: акти пошкоджень, диспетчерські команди, технічні журнали, документи ДСНС — а не лише сертифікат ТПП.
5. Документуйте дії зі збереження майна та зменшення збитків.
«Перемагає не той, хто має сертифікат ТПП, а той, хто має правильно структурований договір», — підсумувала Вікторія Ковальчук.
Запис доповіді: https://youtu.be/SevjEtNhriU
Детальніше про дискусії форуму — у матеріалах «Юридичної практики».
Дякуємо видавництву «Юридична практика» за організацію форуму, а спікерам і колегам — за відкритий і фаховий діалог.